Читати книгу - "Baby travel. Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою"

– До цієї… – здивовано тикає пальцем мені в лоба Кора.

– Ага, подумає дядько, так значить, у тебе є ще якась?!

До речі, в уяві Кори в неї і справді кілька мам. Приміром, ота мама в шапці на фотці їй не подобається, а оця, що зараз пише, і в якої, в силу того, що вона прихворіла, можна з меншими кінетичними затратами конфіскувати лаптоп для стотисячного перегляду мультфільму про морозиво, подобається навіть дуже.

В мене був, як мені спершу видавалося, геніальний план заспокоєння моїх мандрівників: замість одного айпада купити їм два. І тоді, уявлялося мені, заживемо – сидять діти, граються, а я лише машиною керую і пісні співаю. Та не так сталося, як гадалося. Якщо раніше діти билися за єдиний айпад, то тепер почали битися за новий. І те, що він абсолютно такий самий і що ігри накачані ті ж, нікого не колисало.

Зате можна чудово помилуватися результатом дечийого життєвого прикладу. Кая молотить по горопашному айпаду кулаком (екран міняли вже тричі), бо щось там у неї не купується в «Апп-сторі». Я, з жахом:

– Кая, ти що робиш?!

Кора тоном, наче все і так зрозуміло:

– Кая пацює.

Отож. Якщо ви фрілансер і працюєте вдома, тримайте себе в руках. Інакше ризикуєте лишитись без оргтехніки. Те саме й автомобіля стосується. Пускаючи спраглих драйву дітей за кермо, витягайте ключі з запалення. Щоб не довелося викликати евакуатор з легкої дитячої ручки.

– Їде Кая, їде Кая!

– Нє, Кая не їде. Скільки тобі рочків?

– Два.

– От бачиш, два. Права в такому віці не дають. А знаєш, в якому дають?

– В три! – переможно каже Кора, і, аби пришвидшити подію, до котрої ще два тижні, безмелодійно заводить: – Хепі бьоздей ту ю…

Взагалі, бажання керувати автомобілем у них якесь фанатичне. Особливо їм кортить перелізти за кермо, допомогти старенькій неньці де-небудь на автобані, на якомога більшій швидкості. І те, що ремні безпеки переривають вільну пісню молоду, їх бісить настільки, що децибели вереску сягають незнаних фізиці висот. Слава заправкам у цивілізованих країнах штибу Хорватії – там навіть дитячі майданчики на них є. І якщо вже не помогли ні книжечки, ні бублики, ні купа серій поспіль демонічної «Маші», можна поспускати їх з гірки.

Утім, кількатисячний автомобільний переїзд, якщо дивитися на нього вже в минулому, пройшов не так важко, як очікувалося. Насправді діти втягуються в такий ваш лайфстайл і на ранок вже самі вимагають «в машинку і їхати». До того ж кожна зупинка приносить їм стільки задоволення, як жодна прогулянка до того не приносила.

– Яка кася-а-а! – кричала Кора, оглядаючи нічний Будапешт з освітленої фортеці. І слухала тьотю, яка грала на скрипочці, і рахувала кораблики, що пливли Дунаєм, і дивилася разом із сестрою на повний рожевий місяць і вогні літачків, що тонули десь у чорному небі.

– Там тато, тато летить.

Тато, так уже склалося, вкотре поїхав відпочивати без нас. Просто собі взяв поїхав у Барселону. А ми теж не дурні – зібралися і на Балкани. Мене, звісно, підтискала жаба з приводу того, що Кропива, подруга дитинства, живе сама-одна в триповерховому будинку з терасою в Малазі, та ще й мене туди кличе зі сльозами в голосі щодня по телефону.

Але ж моя базова комплектація віднедавна розширена: тепер мені треба не один квиток на літак, а цілих три. А то й чотири, якщо хочеться розкоші у вигляді няні. Того я, порівнявши транспортні затрати (а різнилися вони у чотири-п’ять разів), таки схилилася до роуд-тріпу. А я ще й шалено люблю бути за кермом. Уже після нього для мене в рейтингу приємності йдуть літак, корабель, потяг і жах мого життя – автобус.

Між Києвом і Котором можна робити досить мало зупинок і заслужити чиєсь «молодець», а можна зупинятися в усіх красивих місцях: Львові, Будапешті (тут не на ніч, а лише помилуватися містом), на Балатоні з його кришталевою водою і смішними цінами, на Адріатичному узбережжі в Хорватії. Другий варіант передбачає більше часу і більше задоволення, не кажучи вже про досвід.

Із безпрецедентного ми мали акт прийому-передачі намету й ключів. Наші друзі поверталися звідти, куди ми тільки їхали – з середньовічного кам’яного будиночка на березі Которської затоки. Це, певно, була найшвидша і найекстремальніша зустріч-екскурсія в моєму житті – на момент нашого перетину на автобані поблизу не виявилося жодного притомного з’їзду на тверду землю, доступного для обох напрямків. Ми ще сяк-так припаркувалися біля якоїсь господарської будівлі на узбіччі, доки їх чекали, а от у друзів варіантів не було. Довелося нам із приятелем, пірнаючи попід шлагбауми, що відділяли оплачених їздунів від ще не оплачених, просто на ходу забирати наш намет і ключі.

І поки їх хундай короткими ривками рухався до будки зі спеціально навченою тьотьою для збору грошей за дорогу, ми встигли випитати все: де там їсти, де купатися, де пити, де пекарня, які круасани гівно, а які ні, чи чистять рибу на базарі, куди ще поїхати, крім моря, і почому там притомне вино. Нагадувало все це якесь дурнувате телешоу чи корпоративний квест, але все ключове ми випитали і лиш до того, що найкраще з наявних у магазинах вин, македонське червоне, коштувало менше трьох євро за півтора літри, дійшли потім самі емпірично…

До цієї зустрічі в нас уже встиг відбутися один нічліг, у кемпінгу на славнозвісному мадярському озері Балатон. У мене вже просто очі на той момент перелізли в область вух від безкінечної їзди з фарами в темряві. Це треба було додуматися виїхати зі Львова в дванадцять дня, так, наче ми живемо в ідеальному світі і черг на кордонах не існує.

6. З малими дітьми треба завжди валити напролом і вимагати, аби вас пропустили без черги. Не будьте скромними – ви й так від тих дітей у машині страждаєте! Наші прикордонники дуже лояльні – і тьоті, і дяді. Мадярські трапляються тупуваті, але я в вас вірю. Важливо, аби вам хтось поміг заповнити дурнуватий угорський папір із питаннями, скільки везете з собою пального. Там просто все угорською мовою, ні на що знайоме середньостатистичній людині не подібною. А ще, аби вас не штрафонули просто на мості між Україною й Угорщиною і ви, як то було з нашими друзями, не втратили купу годин для поїздки до найближчої сільської пошти для